В Киеве сгорели два авто

В ночь на 9 апреля около трех часов в Киеве сгорели две машины. Об этом сообщает ТСН. Также очевидцы происшествия заявили, что был слышен взрыв.

По словам очевидца, взрыв произошел по адресу улица Курчатова, 6. Огонь перекинулся на соседние автомобили. Cгорели две машины. Еще две успели погасить. Пожарные отреагировали быстро - после звонка через две минуты были на месте.

На одном из видео, которое было сделано уже утром, можно увидеть, как вокруг двух сгоревших автомобилей работает эксперт.

( подробнее )

В Киеве на Пасху транспорт пустят по маршрутам до глубокой ночи

Транспорт на Пасху  будет работать до глубокой ночи. «Автобусы, троллейбусы и трамваи продлят работу на час — до 23–24 часов. И на час раньше начнут работать 12 апреля (с 5–6 утра)», — говорит спикер КП «Киевпасстранс» Анна Бондарь.

То же касается и коммунальных маршруток, а некоторые частники думают о том, чтобы работать всю ночь. Фуникулер закроется в два часа ночи. Таксисты же планируют поднять расценки на 20–50%.

Кстати, в поминальные дни в Киеве не будут работать рынки.  Зато транспорта обещаются поставить на маршруты больше. Подробнее...

В воскресенье, 12 апреля, когда состоится празднование Пасхи, в Киеве решили продлить работу метро. Таким образом, жителям столицы будет проще добираться до церквей. 

( подробнее )

Кабмин изменил условия для пребывания иностранцев в Украине

Кабинет министров Украины урегулировал вопрос относительно сроков временного пребывания иностранцев путем установления способов их отсчета.

Об этом сообщается на сайте правительства.

"Постановлением Кабинета Министров от 31 марта 2015 г. № 163 внесены изменения в пункт 2 Порядка продления срока пребывания и продления или сокращения срока временного пребывания иностранцев и лиц без гражданства на территории Украины, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 15 февраля 2012 г. № 150", - говорится в сообщении.

Принятие документа дает возможность иностранцам и лицам без гражданства из государств с безвизовым порядком въезда находиться в Украине до 90 дней в любой 180-дневный период, то есть от каждого дня пребывания (дня въезда или дня контроля) нужно будет отчислить 180 дней назад.

То есть, иностранец или лицо без гражданства не будет нарушать правил, если в пределах этого 180-дневного периода он будет находиться в Украине не более 90 дней.

( подробнее )

В Киеве задержали командира воинской части за взятку в размере 57 тысяч гривен

В Киеве задержан командир воинской части Министерства обороны Украины за получение им 57 тысяч гривен взятки от директора одной из коммерческих структур.

Как сообщили УНИАН в пресс-службе Генеральной прокуратуры Украины, командира задержали сотрудники военной прокуратурой Дарницкого гарнизона Центрального региона Украины совместно с работниками СБУ.

Читайте такжеМэра города в Харьковской области задержали "на горячем" за взятку в четверть миллиона

Указанный чиновник требовал и получил незаконное вознаграждение за изменение с отрицательного на положительный вывод относительно качества мясных консервов в количестве 57 тыс. банок (30 тонн), предназначенных для питания военнослужащих Национальной гвардии Украины.

Полковник задержан, денежные средства изъяты.

( подробнее )

Тымчук заявил о задержании командира воинской части за взятку

Командира воинской части - центра ветеринарной службы - Минобороны Украины задержали в Киеве в среду.

Об этом сообщил организатор группы "Информационное сопротивление" Дмитрий Тымчук на своей странице в Facebook.

"Сегодня в Киеве сотрудниками СБУ совместно с представителями военной прокуратуры был задержан командир воинской части (центра ветеринарной службы) Минобороны Украины", - написал он.

"Задержание проведено по факту получения взятки в 57 тыс грн. Взятка была получена командиром в/ч за "содействие" в получении документов о пригодности к использованию продуктов питания", - добавил Тимчук.

( подробнее )

В Антимонопольном комитете сообщили об отсутствии причин повышения цен на яйца к Пасхе

Антимонопольный комитет Украины (АМКУ) рекомендует производителям яиц и торговым сетям воздержаться от установления необоснованных оптово-отпускных цен на куриные яйца в период Пасхальных праздников.

Об этом сообщила пресс-служба АМКУ.

«Антимонопольный комитет Украины с целью обеспечения стабильной ценовой ситуации и уменьшения негативных последствий колебания цен на рынке яиц куриных, а также с целью предотвращения нарушений законодательства о защите экономической конкуренции, предоставил рекомендации основным птицефабрикам, которые производят наибольшие объемы яиц куриных товарных, и торговым сетям воздержаться от установления оптово-отпускных и розничных цен, превышающих их экономически обоснованный уровень», - говорится в сообщении АМКУ.

Согласно сообщению, проведенный АМКУ анализ экономической ситуации на рынке куриных яиц показал отсутствие объективных экономических причин, которые могли бы обусловить рост цен на указанный продукт. В то же время, в комитете отметили, что по сравнению с февралем 2014 года, цены на яйца при продаже их сельскохозяйственными предприятиями возросли на более чем 70%.

В пресс-службе АМКУ также подчеркнули, что о результатах рассмотрения рекомендаций субъекты хозяйствования обязаны уведомить Антимонопольный комитет в пятнадцатидневный срок со дня их получения.

Как сообщал УНИАН, по данным Государственной службы статистики Украины, производство яиц в стране (без учета оккупированного Крыма) в 2014 году выросло на 4,3%, до19,9 млрд шт.

( подробнее )

Более 60% украинцев не придерживаются поста перед Пасхой – исследование

Более трети украинцев (35,1%) придерживаются великого поста, в Западном регионе Украины пост соблюдают чаще, чем в других регионах.

Об этом свидетельствуют переданные УНИАН результаты социологического исследования, проведенного Центром Разумкова об отношении украинцев к великому посту.

Из них 27,8% соблюдают пост частично, а 7,3% украинцев заявили, что строго соблюдают пост.

Около двух третей опрошенных (63,4%) не придерживаются поста, 1,4% респондентов не определились с ответом.

Чаще пост соблюдают женщины (9,0% и 32,0% частично), чем мужчины (5,2% и 22,8% частично). Несколько возрастает доля опрошенных, которые придерживаются поста, с увеличением возраста: среди респондентов в возрасте от 18 до 24 лет 71,0% не соблюдают пост, среди респондентов старше 60 лет таких - 57,0%.

В Западном регионе Украины пост соблюдают чаще, чем в других регионах: 13,3% опрошенных соблюдают пост полностью, а 56,2% - частично. В то же время в остальных регионах полностью придерживаются поста от 2,7% до 7,1%, а частично - от 13,6% до 23,7%.

Во время опроса респонденты, которые полностью или частично соблюдают пост, называли причины этого (могли назвать несколько причин). Среди тех, кто полностью или частично соблюдает пост, большинство (54,6%) отметили, что это соответствует их религиозным убеждениям. Чуть менее трети отметили, что это традиция народа (31,3%) и что это полезно для здоровья (30,1%) Остальные причины называли редко.

Исследование проведено социологической службой Центра Разумкова с 6 по 12 марта 2015 года во всех регионах Украины за исключением Крыма. Опрошено 2009 респондентов возрастом от 18 лет. Теоретическая погрешность выборки - 2,3%. Исследование проведено при поддержке Правительства Швеции.

( подробнее )

Демобілізація: як полегшити воїнам повернення з війни

З 18 березня в Україні почалась демобілізація. Згідно офіційних заяв, до 1 травня в запас мають звільнити трохи більше 35 тисяч вояків, передусім, тих, хто відслужив у зоні АТО. Однак це не просто кількість військових, які повернуться додому, а показник тих, кого необхідно забезпечити соціальними виплатами, пільгами, психологічною підтримкою та роботою.

На всіх владних рівнях, від Кабміну до парламенту, офіційні особи запевняють, що усі програми соціальної та психологічної реабілітації, а також розмежування статусів «учасника бойових дій» та «учасника війни», будуть виконані. Втім, реалії засвідчують протилежне: більшість військових не лише зіштовхуються з бюрократією при отриманні виплат та належних нагород, але й відчувають свою «соціальну непотрібність» в уже новому для них мирному житті.

Наслідки абсолютної відстороненості держави від людей, що пройшли пекло війни, можна відстежити на прикладі військових-афганців. Відсутність будь-якої реабілітації, належної фінансової підтримки та допомоги в подальшому працевлаштуванні призвели до того, що кожен другий з них пережив так званий «афганський синдром».

Власне, сам термін «посттравматичний синдром» щодо психологічного стану тих, хто побував на війні, в Україні з’явився якраз після бойових дій в Афганістані. «Такі посттравматичні синдроми не мають тенденції до зникнення. Навпаки, з часом, практично у всіх випадках цей синдром посилюється», - розповів УНІАН військовий лікар-психолог Юрій Каравацький.

За словами експерта, ті, хто пройшов Афганістан, часто не могли застосувати себе у мирному житті, мали численні психологічні зрушення, відчуття непотрібності, як наслідок - алкоголізм, агресивність… «Жодної програми реабілітації для них в СРСР не було. Більше того, хлопці, які повернулись додому з чітким уявленням з минулого, що ветеранів поважають, зіштовхнулись з абсолютно іншим до них ставленням. Саме через службу в Афгані їх не приймали на роботу, виплати за службу були мізерні, суспільство сприймало їх відсторонено… Тому зараз ми повинні враховувати ці помилки, адже наслідки будуть відчуватись ще дуже довго», - розповів психолог.

Законодавство буксує

Слід зазначити, що Верховна Рада у першому читанні прийняла закон про розширення гарантій соціального захисту військових, які повертаються із зони АТО. А президент України підписав указ про посилення соціального захисту учасників АТО. Пояснюючи зміст останнього документу, перший заступник голови Адміністрації президента Віталій Ковальчук розповів УНІАН, що мова йде про відкриття ліній психологічної допомоги, надання соціальних та медичних послуг для українських військових. «Ми плануємо забезпечити працевлаштування, підготовку та перепідготовку військовослужбовців, які демобілізовані із зони проведення антитерористичної операції. Вони можуть бути залучені і до служби в органах правопорядку. Також, президент ініціює розмежування статусів «учасника бойових дій» та «учасника війни» і створення реєстру цих осіб», - зазначив він.

На жаль, жодних інших комплексних програм хоча б щодо створення реабілітаційних центрів для українських військових проведено не було. У парламенті пояснюють, що більшість необхідних для цього законопроектів знаходиться в розробці. Зокрема, про спрощення процедури отримання статусу учасника бойових дій, отримання допомоги та пільг, посилення контролю за отриманням статусів тими, хто до війни не має жодної причетності. «Є кілька груп депутатів, які займаються законодавчим підґрунтям таких змін. Всі ці питання будуть розглядатись на комітеті, а потім виноситись у сесійну залу», - розповів УНІАН перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Семен Семенченко.

Той факт, що парламент досі не ухвалив жодного рішення для вирішення проблем демобілізованих, підтверджують і інші народні обранці. Так, народний депутат від Радикальної партії Андрій Артеменко зауважив, що питання проведення в країні демобілізації варто поділити на дві частини. «Перш за все, є люди, які дійсно пройшли АТО та задіяні в бойових діях, але, через певні причини, так і не отримали статусу учасника бойових дій. Їх тисячі і варто скласти списки тих, хто зіштовхнувся з цією проблемою», - пояснив він.

Зі свого боку, депутати обіцяють розробити законопроект, «який вирішуватиме таку проблему». «Але його винесуть (до сесійної зали) лише після того, як будуть зроблені всі спроби усунення недбалостей, які можна зробити без законодавчого урегулювання. Другою частиною змін, які необхідно ухвалити, є питання добровольчих батальйонів та волонтерів, що бувають в зоні АТО», - розповів депутат.

Втім, наразі ані вказаних законопроектів, ані програм реабілітації на розгляді Верховної Ради немає.

УНІАН уже писав, що із запланованого в коаліційній угоді в частині реформування збройних сил, парламентарі не виконали і половини. Однак, зважаючи на те, що офіційно демобілізація триває до 1 травня поточного року, певні законодавчі зміни щодо цього питання мали не просто бути прийняті ще до початку весни, а повинні вже впроваджуватися та вдосконалюватися.

Через те, що влада не зробила цих давно заявлених і задокументованих у коаліційній угоді кроків, учасники бойових дій повсякчас стикаються з проблемами. Так, киянин Анатолій, що повернувся додому після року служби в АТО, розповів, що досі так і не отримав «обіцяного» статусу. Скаржиться хлопець і на відсутність нагород за підбиту ворожу техніку, соціальних виплат та психологічної підтримки: «З моєї роти нагороду за підбиті танки отримав всього один товариш. Я до Києва повернувся наче в чужу країну. Люди тут живуть своїм життям, так, ніби за 6 годин їзди від столиці війни немає. Роботу свою, попри запевнення про зберігання робочого місця, я втратив. Жодної іншої підтримки, окрім як від рідних та друзів, не відчув. Не знаю, що робитиму далі, відчуваю, що тут просто не знайду місця… Один із знайомих із західної України після поранення повернувся додому. Я приїхав до нього, а він вже другий місяць не виходить із запою… Аби уникнути такого сценарію, у мене лише один вихід – повернутись на схід».

Військові потребують комплексних державних програм

Не менш гострим залишається і питання підтримки родин військових, особливо тих, чиї чоловіки загинули на війні. Психолог Юрій Каравацький зауважує, що для вирішення цієї проблеми Україна могла б звернутися до досвіду Ізраїлю - країни, яка тривалий час існує у військовому конфлікті. «Психологи там не просто працюють у центрах, а їдуть у зони бойових дій, працюють з населенням, військовими, аби ще до повернення додому у бійців було чітке розуміння, як жити далі», - пояснює експерт.

Більше того, за його словами, там існує ціла програма для підтримки родин військових: «Психологи спілкуються з ними, приїжджають по кілька разів, підходять до питання дуже делікатно, намагаються підтримати зв'язок з родиною протягом тривалого часу».

Спеціаліст нагадує, що в Ізраїлі жоден журналіст, або будь-хто не має права викласти у відкритий доступ інформацію про смерть бійця, поки не будуть оповіщенні його близькі, і вони не дадуть на це згоду. «В Україні немає й половини від такого підходу, не розроблено жодної комплексної програми», - розповів він.

На думку військових експертів, саме комплексний підхід дозволить вирішити й питання, які виникають паралельно з проблемами військових. Наприклад, учасникам бойових дій після демобілізації доведеться контактувати з чиновниками, що, безумовно, може призвести до непорозумінь та  конфліктних ситуацій. Саме тому, певне навчання і психологічну підготовку повинні пройти і інші громадяни країни, навіть на рівні соціальних працівників та співробітників міліції.

Наразі, в більшості випадків, демобілізованими займаються волонтери, чий ресурс небезмежний. Волонтер Ольга Кіш розповідає, що кризові центри підтримки військових мали б будувати ще до початку демобілізації. «Наші військові повертаються в родини, до сім’ї, роз’їжджаються по містам, а мали б пройти спеціальну адаптацію у спеціальних центрах, де можна було б зрозуміти, який рівень травми людини, дізнатись, чи потрібна йому допомога, чи він сам впорається з проблемами», - говорить вона.

Волонтер нарікає, що практично всі подібні центри, які є в Україні, створені руками волонтерів та медиків, через їх власну ініціативу. «Тобто відсутній державний підхід. Було б добре, якби влада подбала про створення оперативних бригад реагування. Над цим теж зараз працюють волонтери. Однак вони мають недостатньо фінансів та спеціалістів», - зауважує Ольга Кіш.

Цікаво й те, що сама демобілізація не передбачає остаточного повернення військового в мирне життя. Так, згідно українського законодавства, повторно призвати до лав армії демобілізованого зможуть лише за згодою військовослужбовця, і не раніше, ніж через півроку відпочинку. Тому, на думку військового оглядача Віктора Литовкина, зважаючи на те, як в Україні проходить процес демобілізації, доцільніше говорити не про демобілізацію, а про створення резерву Збройних сил. А, підпадаючи під статус резервного службовця, військовий не отримує всіх пільг від демобілізації та має чимало обмежень.

Втім, і такий стан речей можна було б використати на користь і демобілізованих, і держави. Наприклад, на думку директора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Валентина Бадрака, комплексна програма на державному рівні дала б змогу залучити цих військових до управління, експертної оцінки, навчання молодих військових. Тобто, використати їх досвід та не залишити без роботи. Більше того, на думку експерта, від 5 до 10 тисяч демобілізованих військових слід мотивувати і залучити до лав армії на постійній основі: «Влада повинна взяти курс на професійну армію, до лав якої потрібно залучити частину демобілізованих воїнів (від 5 до 10 тисяч осіб). Таких бійців, котрі побажають зв'язати своє подальше життя з українською армією, слід взяти на контроль. І, наразі, відпустити їх додому в довгострокову або безстрокову відпустку».

Ольга Каретнікова-Котягіна

( подробнее )

Демобілізація: як полегшити воїнам повернення з війни

З 18 березня в Україні почалась демобілізація. Згідно офіційних заяв, до 1 травня в запас мають звільнити трохи більше 35 тисяч вояків, передусім, тих, хто відслужив у зоні АТО. Однак це не просто кількість військових, які повернуться додому, а показник тих, кого необхідно забезпечити соціальними виплатами, пільгами, психологічною підтримкою та роботою.

На всіх владних рівнях, від Кабміну до парламенту, офіційні особи запевняють, що усі програми соціальної та психологічної реабілітації, а також розмежування статусів «учасника бойових дій» та «учасника війни», будуть виконані. Втім, реалії засвідчують протилежне: більшість військових не лише зіштовхуються з бюрократією при отриманні виплат та належних нагород, але й відчувають свою «соціальну непотрібність» в уже новому для них мирному житті.

Наслідки абсолютної відстороненості держави від людей, що пройшли пекло війни, можна відстежити на прикладі військових-афганців. Відсутність будь-якої реабілітації, належної фінансової підтримки та допомоги в подальшому працевлаштуванні призвели до того, що кожен другий з них пережив так званий «афганський синдром».

Власне, сам термін «посттравматичний синдром» щодо психологічного стану тих, хто побував на війні, в Україні з’явився якраз після бойових дій в Афганістані. «Такі посттравматичні синдроми не мають тенденції до зникнення. Навпаки, з часом, практично у всіх випадках цей синдром посилюється», - розповів УНІАН військовий лікар-психолог Юрій Каравацький.

За словами експерта, ті, хто пройшов Афганістан, часто не могли застосувати себе у мирному житті, мали численні психологічні зрушення, відчуття непотрібності, як наслідок - алкоголізм, агресивність… «Жодної програми реабілітації для них в СРСР не було. Більше того, хлопці, які повернулись додому з чітким уявленням з минулого, що ветеранів поважають, зіштовхнулись з абсолютно іншим до них ставленням. Саме через службу в Афгані їх не приймали на роботу, виплати за службу були мізерні, суспільство сприймало їх відсторонено… Тому зараз ми повинні враховувати ці помилки, адже наслідки будуть відчуватись ще дуже довго», - розповів психолог.

Законодавство буксує

Слід зазначити, що Верховна Рада у першому читанні прийняла закон про розширення гарантій соціального захисту військових, які повертаються із зони АТО. А президент України підписав указ про посилення соціального захисту учасників АТО. Пояснюючи зміст останнього документу, перший заступник голови Адміністрації президента Віталій Ковальчук розповів УНІАН, що мова йде про відкриття ліній психологічної допомоги, надання соціальних та медичних послуг для українських військових. «Ми плануємо забезпечити працевлаштування, підготовку та перепідготовку військовослужбовців, які демобілізовані із зони проведення антитерористичної операції. Вони можуть бути залучені і до служби в органах правопорядку. Також, президент ініціює розмежування статусів «учасника бойових дій» та «учасника війни» і створення реєстру цих осіб», - зазначив він.

На жаль, жодних інших комплексних програм хоча б щодо створення реабілітаційних центрів для українських військових проведено не було. У парламенті пояснюють, що більшість необхідних для цього законопроектів знаходиться в розробці. Зокрема, про спрощення процедури отримання статусу учасника бойових дій, отримання допомоги та пільг, посилення контролю за отриманням статусів тими, хто до війни не має жодної причетності. «Є кілька груп депутатів, які займаються законодавчим підґрунтям таких змін. Всі ці питання будуть розглядатись на комітеті, а потім виноситись у сесійну залу», - розповів УНІАН перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Семен Семенченко.

Той факт, що парламент досі не ухвалив жодного рішення для вирішення проблем демобілізованих, підтверджують і інші народні обранці. Так, народний депутат від Радикальної партії Андрій Артеменко зауважив, що питання проведення в країні демобілізації варто поділити на дві частини. «Перш за все, є люди, які дійсно пройшли АТО та задіяні в бойових діях, але, через певні причини, так і не отримали статусу учасника бойових дій. Їх тисячі і варто скласти списки тих, хто зіштовхнувся з цією проблемою», - пояснив він.

Зі свого боку, депутати обіцяють розробити законопроект, «який вирішуватиме таку проблему». «Але його винесуть (до сесійної зали) лише після того, як будуть зроблені всі спроби усунення недбалостей, які можна зробити без законодавчого урегулювання. Другою частиною змін, які необхідно ухвалити, є питання добровольчих батальйонів та волонтерів, що бувають в зоні АТО», - розповів депутат.

Втім, наразі ані вказаних законопроектів, ані програм реабілітації на розгляді Верховної Ради немає.

УНІАН уже писав, що із запланованого в коаліційній угоді в частині реформування збройних сил, парламентарі не виконали і половини. Однак, зважаючи на те, що офіційно демобілізація триває до 1 травня поточного року, певні законодавчі зміни щодо цього питання мали не просто бути прийняті ще до початку весни, а повинні вже впроваджуватися та вдосконалюватися.

Через те, що влада не зробила цих давно заявлених і задокументованих у коаліційній угоді кроків, учасники бойових дій повсякчас стикаються з проблемами. Так, киянин Анатолій, що повернувся додому після року служби в АТО, розповів, що досі так і не отримав «обіцяного» статусу. Скаржиться хлопець і на відсутність нагород за підбиту ворожу техніку, соціальних виплат та психологічної підтримки: «З моєї роти нагороду за підбиті танки отримав всього один товариш. Я до Києва повернувся наче в чужу країну. Люди тут живуть своїм життям, так, ніби за 6 годин їзди від столиці війни немає. Роботу свою, попри запевнення про зберігання робочого місця, я втратив. Жодної іншої підтримки, окрім як від рідних та друзів, не відчув. Не знаю, що робитиму далі, відчуваю, що тут просто не знайду місця… Один із знайомих із західної України після поранення повернувся додому. Я приїхав до нього, а він вже другий місяць не виходить із запою… Аби уникнути такого сценарію, у мене лише один вихід – повернутись на схід».

Військові потребують комплексних державних програм

Не менш гострим залишається і питання підтримки родин військових, особливо тих, чиї чоловіки загинули на війні. Психолог Юрій Каравацький зауважує, що для вирішення цієї проблеми Україна могла б звернутися до досвіду Ізраїлю - країни, яка тривалий час існує у військовому конфлікті. «Психологи там не просто працюють у центрах, а їдуть у зони бойових дій, працюють з населенням, військовими, аби ще до повернення додому у бійців було чітке розуміння, як жити далі», - пояснює експерт.

Більше того, за його словами, там існує ціла програма для підтримки родин військових: «Психологи спілкуються з ними, приїжджають по кілька разів, підходять до питання дуже делікатно, намагаються підтримати зв'язок з родиною протягом тривалого часу».

Спеціаліст нагадує, що в Ізраїлі жоден журналіст, або будь-хто не має права викласти у відкритий доступ інформацію про смерть бійця, поки не будуть оповіщенні його близькі, і вони не дадуть на це згоду. «В Україні немає й половини від такого підходу, не розроблено жодної комплексної програми», - розповів він.

На думку військових експертів, саме комплексний підхід дозволить вирішити й питання, які виникають паралельно з проблемами військових. Наприклад, учасникам бойових дій після демобілізації доведеться контактувати з чиновниками, що, безумовно, може призвести до непорозумінь та  конфліктних ситуацій. Саме тому, певне навчання і психологічну підготовку повинні пройти і інші громадяни країни, навіть на рівні соціальних працівників та співробітників міліції.

Наразі, в більшості випадків, демобілізованими займаються волонтери, чий ресурс небезмежний. Волонтер Ольга Кіш розповідає, що кризові центри підтримки військових мали б будувати ще до початку демобілізації. «Наші військові повертаються в родини, до сім’ї, роз’їжджаються по містам, а мали б пройти спеціальну адаптацію у спеціальних центрах, де можна було б зрозуміти, який рівень травми людини, дізнатись, чи потрібна йому допомога, чи він сам впорається з проблемами», - говорить вона.

Волонтер нарікає, що практично всі подібні центри, які є в Україні, створені руками волонтерів та медиків, через їх власну ініціативу. «Тобто відсутній державний підхід. Було б добре, якби влада подбала про створення оперативних бригад реагування. Над цим теж зараз працюють волонтери. Однак вони мають недостатньо фінансів та спеціалістів», - зауважує Ольга Кіш.

Цікаво й те, що сама демобілізація не передбачає остаточного повернення військового в мирне життя. Так, згідно українського законодавства, повторно призвати до лав армії демобілізованого зможуть лише за згодою військовослужбовця, і не раніше, ніж через півроку відпочинку. Тому, на думку військового оглядача Віктора Литовкина, зважаючи на те, як в Україні проходить процес демобілізації, доцільніше говорити не про демобілізацію, а про створення резерву Збройних сил. А, підпадаючи під статус резервного службовця, військовий не отримує всіх пільг від демобілізації та має чимало обмежень.

Втім, і такий стан речей можна було б використати на користь і демобілізованих, і держави. Наприклад, на думку директора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Валентина Бадрака, комплексна програма на державному рівні дала б змогу залучити цих військових до управління, експертної оцінки, навчання молодих військових. Тобто, використати їх досвід та не залишити без роботи. Більше того, на думку експерта, від 5 до 10 тисяч демобілізованих військових слід мотивувати і залучити до лав армії на постійній основі: «Влада повинна взяти курс на професійну армію, до лав якої потрібно залучити частину демобілізованих воїнів (від 5 до 10 тисяч осіб). Таких бійців, котрі побажають зв'язати своє подальше життя з українською армією, слід взяти на контроль. І, наразі, відпустити їх додому в довгострокову або безстрокову відпустку».

Ольга Каретнікова-Котягіна

( подробнее )

Суд Нидерландов приобщил Украину к делу о возвращении скифского золота - СМИ

Окружной суд Нидерландов удовлетворил ходатайство Украины относительно привлечения к делу о возвращении скифского золота.

Как сообщает Радио Свобода, Украине необходимо до 20 мая обратиться в суд с исковыми документами, чтобы полноценно приобщиться к судебному разбирательству.

Коллекция из более чем одной тысячи предметов древней скифской цивилизации была передана амстердамском музея Алларда Пирсона в феврале 2014 года для участия в выставке "Крым: золото и секреты Черного моря".

Читайте такжеВ Нидерландах остается золото скифов из крымских музеев - КМУ

Как сообщал УНИАН, в феврале 2014 года коллекция скифского золота была вывезена в Амстердам для участия в выставке в музее Алларда Пирсона. После аннексии Крыма Россией нидерландская сторона отказалась возвращать экспонаты крымских музеев, мотивируя отказ тем, что принимала их от Украины.

Министерство культуры России настаивает на передаче коллекции скифского золота в собственность России.

Министерство иностранных дел Королевства Нидерландов подтвердило признание всех экспонатов выставки государственной собственностью Украины.

21 января 2015 года в амстердамском суде состоялась первая формальная встреча в рамках судебного процесса, который музеи временно оккупированного Крыма, незаконно и вопреки международному праву признали юрисдикцию Российской Федерации, начали против Амстердамского университета.

Крымские музеи требуют вернуть им коллекцию скифских драгоценностей, которая экспонировалась в музее Алларда Пирсона при Амстердамском университете в рамках выставки "Крым: золото и секреты Черного моря" с февраля по сентябрь 2014 года.

Официальная позиция Украины - экспонаты не могут быть возвращены на оккупированную территорию, которая временно не находится под украинским контролем, их надо передать непосредственно Государству Украина.

Встреча в суде 21 января имела процедурный характер. Амстердамский суд должен был решить вопрос о вступлении Государства Украина как стороны по делу.

( подробнее )