Баланс тижня: шалена інфляція, комітет кредиторів, знаковий дефолт та нова приватизація
Опубликованно 11.04.2015 12:00
Цього тижня ми довідалися про український інфляційний «рекорд», зростання наших золотовалютних резервів, існування комітету кредиторів українських облігацій, фінансову та енергетичну свідомість наших співгромадян, а також про один знаковий дефолт.
Цього тижня ми таки змогли підвести певні підсумки всього того інфляційно-курсового шаленства, яке з нами трапилось у березні. Зокрема, було оприлюднено інфляцію, показник якої, без сумніву, вразив багатьох. Так, згідно з даними Держстату, річна інфляція у березні в Україні прискорилася майже до 50%. Якщо бути точнішим – до 45,8%. Порівняно з лютим інфляція у березні прискорилася до 10,8% з 5,3%, зафіксованих місяцем раніше. Згідно з наведеними даними, у березні порівняно з попереднім місяцем найбільше подорожчав цукор - на 39,2%, соняшникова олія - на 32,1%, фрукти - на 31,9%. Зниження цін у березні до лютого зафіксовано тільки на гарячу воду та опалення на 0,2%, водночас у річному вимірі зниження цін не зафіксовано на жодну з груп споживчих товарів і послуг.
За словами головного економіста Dragon Capital Олени Білан, такий різкий стрибок цін, швидше за все, був викликаний відкладеним впливом девальвації гривні наприкінці лютого, яка спровокувала ажіотажний попит серед населення і, як наслідок, зростання роздрібних цін на продовольчі товари. Так, ціни на продукти харчування в березні підскочили на 15,6% м/м (+ 53% р/р), ставши основним фактором прискореного зростання індексу споживчих цін. Економіст також зазначає, що ціни виробників продуктів харчування зросли не так різко, як роздрібні (+10,7% м/м), що може свідчити про наявність «панічного» компонента в березневому зростанні роздрібних цін. «У такому випадку, у квітні ми можемо спостерігати деяке здешевлення продуктів харчування, хоча воно навряд чи буде значним, враховуючи зрослі витрати багатьох виробників», - зазначила Білан. Згідно з її прогнозом, враховуючи зростання тарифів на комунальні послуги у квітні і травні, річний показник інфляції найближчими місяцями залишиться високим. Надалі динаміка споживчих цін залежатиме від декількох ключових факторів, а саме, динаміки валютного курсу і врожаю с/г продукції.
До речі, згідно з проектом постанови про Основні напрями бюджетної політики на 2016 рік, опублікованим цього тижня, уряд заклав у проекті державного бюджету на 2016 рік зростання економіки на рівні 2%, а інфляцію на рівні 9%. Що ж до валютного курсу, то він планується на рівні 22,5 грн за долар.
На відміну від інфляції оприлюднена інформація про стан золотовалютних резервів реально порадувала. Так, за попередніми оцінками Національного банку України, золотовалютні резерви у березні зросли в 1,8 разу до 9,97 млрд дол. «Динаміка резервів у березні була обумовлена насамперед отриманням коштів від Міжнародного валютного фонду в сумі 4,87 млрд дол., у тому числі на користь уряду в сумі 2,63 млрд дол. Також збільшенню обсягу резервів у березні сприяло надходження коштів на користь уряду в сумі 200 млн канадських доларів», - йдеться в повідомленні НБУ. Крім того, за інформацією НБУ, на рівень міжнародних резервів у березні вплинули інтервенції на міжбанківському валютному ринку, в ході яких регулятор купив 581 млн дол., продав - 372,5 млн дол. США.
Як зазначають експерти, в подальшому на динаміку резервів впливатимуть результати реструктуризації державного боргу, своєчасне надходження коштів від Міжнародного валютного фонду та інших кредиторів.
Порадували також і пересічні українські громадяни. Згідно з оприлюдненою цього тижня інформацією, українці у березні 2015 року продали іноземної валюти на 129,2 млн доларів більше, ніж купили у банків, при цьому тенденція перевищення пропозиції валюти на готівковому ринку над попитом триває другий місяць поспіль. За інформацією НБУ, банки купили у населення 169 млн доларів, продали - 39,9 млн доларів. За підсумками січня-березня чистий продаж валюти населенням становив 236 млн доларів.
Цього ж тижня міжнародні агенції розповсюдили заяву комітету кредиторів України, який об'єднує п’ятьох найбільших власників українских облігацій на загальну суму в 10 млрд доларів, згідно з якою комітет виступатиме проти списання частини основної суми боргу в ході переговорів про реструктуризацію. За даними агентства Bloomberg поставлена МВФ умова співвідношення державного боргу України і ВВП на рівні 71% передбачає списання 35% вартості бондів, що підлягають реструктуризації. Однак кредитори, за даними агентства, наразі не готові прийняти такі умови. Водночас, комітет кредиторів заявив, що розроблятиме план фінансової підтримки України. На думку аналітиків інвесткомпанії Dragon Capital, дану заяву комітету можна розглядати як частину переговорного процесу, за якого зустрічну заяву буде зроблено українським урядом. «Усе ж, враховуючи істотну частку учасників комітету в держборгу, що реструктуризується, ринок має відреагувати на заяву позитивно», - зазначила головний економіст Dragon Capital Олена Білан.
Що ж до енергетичної сфери, то цього тижня Верховна Рада ухвалила досить знаковий для української енергетики Закон про ринок природного газу, яким визначаються «правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного співтовариства, в тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу». Даний Закон, зокрема, передбачає право користування державними газорозподільними мережами виключно на платній основі. Як зазначив прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, коментуючи ухвалення даного закону, «парламент проголосував один з основних законів на енергетичному ринку країни». «Десять років не могли проголосувати, і нарешті сьогодні ми деолігархізували і демонополізували ринок природного газу в країні», - зазначив він. Яценюк нагадав, що практично всі газорозподільні мережі в країні перебувають у державній власності, водночас, кілька заможних громадян безкоштовно їх використовують.
Цього тижня також «Нафтогаз України» повідомив, що в Україні у березні 2015 року споживання природного газу порівняно з аналогічним періодом минулого року скоротилося на 10,4% - до 3,53 млрд куб. м. При чому, як зазначили в компанії, промисловість, теплокомуненерго, бюджетні установи перевищили ліміти споживання газу на 16%. «Зазначені категорії використали 2,03 млрд куб. м газу при запланованому обсязі 174 млрд куб. м », - йдеться в повідомленні. При цьому населення використало за березень 1,5 млрд куб. м, що на 13% менше, ніж за відповідний період минулого року.
Саме цього тижня сталося те, про можливість чого експерти попереджали вже давно, а саме – дефолт однієї з великих українських компаній. Гірничо-металургійна група «Метінвест», що входить до СКМ Ріната Ахметова, одночасно з оголошенням фінансових результатів своєї діяльності оголосила про дефолт за зобов'язаннями на 113,7 мільйонів доларів. У березні цього року група спробувала отримати згоду кредиторів на часткове відстермінування погашення основної суми кредитних зобов'язань, але згоду було отримано не від усіх власників облігацій, у зв'язку з чим стався дефолт з оплати. Зараз група починає три проекти з отримання згоди від власників своїх облігацій з терміном погашення у 2015, 2017 і 2018 роках щодо відтермінування погашення основної суми боргу. Гірничо-металургійна група має намір також досягти стратегічної угоди з кредиторами про непред'явлення вимог у разі невиконання компанією деяких зобов'язань, що допоможе у проведенні переговорів про широку реструктуризацію боргу.
За словами аналітика інвесткомпанії Concorde Capital Романа Тополюка, до дефолту за банківськими кредитами компанії призвела зупинка виробничих потужностей через війну, а також - обмеження фінансування для українських позичальників іноземними банками. «По суті, банки не захотіли продовжувати в нинішніх умовах фінансування на наступні періоди», - зазначив аналітик. За його словами, "Метінвест" запропонував усім кредиторам увести "режим тиші" для того, щоб протягом наступних 6-7 місяців виробити нові умови погашення заборгованності. "Режим тиші", якщо він буде погоджений кредиторами, передбачатиме відсутність вимог із дострокового погашення боргу для того, щоб нова угода була підписана», - зазначив Тополюк. Експерт також сказав, що якщо кредитори не погодяться, наслідки будуть дуже негативними для компанії. «Але це, насамперед, не в інтересах самих кредиторів», - додав він.
Порадувала новинами цього тижня і приватизаційна сфера. Зокрема, згідно з інформацією, яка просочилася до преси, уряд затвердив перелік підприємств, чиї держпакети планується реалізувати цього року. Загальна їх кількість перевищує 300, до переліку входять низка об’єктів енергетичної сфери, зокрема планується реалізувати контрольний пакет «Центренерго», пакети акцій низки обленерго та ТЕЦ, планується пустити під приватизацію ряд державних шахт, а також такі знакові підприємства, як «Сумихімпром» та той же Одеський припортовий завод. Як плюс до цього переліку також включено низку морських портів, хоча на даний час вони знаходяться в переліку об’єктів, що не підлягають приватизації, тому на їх приватизацію ще необхідно буде отримати дозвіл Верховної Ради.
Загалом, експерти досить критично оцінюють шанси України на велику приватизацію. Зокрема, за словами аналітика онлайн-брокера I-NVEST Сергія Гончаренка, «говорити за те, що час для приватизації вибрано вдало, не доводиться». На заваді можуть стати нестабільна економічна ситуація, бойові дії на сході країни, як наслідок низькі кредитні та інвестиційні рейтинги України. Водночас, на думку директора економічних програм Центра Разумкова Василя Юрчишина, успішне проведення приватизації в Україні могло б продемонструвати в першу чергу іноземним інвесторам відкритість українського уряду до реформ. «Це якраз та сфера, яка могла б показати і внутрішнім, і зовнішнім інвесторам готовність української влади до рішучих змін у сфері власності, сприянні інвесторам, виведенні підприємств на новий рівень ефективності», - зазначив він.
Віталій Неборак
Категория: Финансы
Баланс тижня: шалена інфляція, комітет кредиторів, знаковий дефолт та нова приватизація