В СФ одобряют расширение использования рубля в международных расчетах

МОСКВА, 27 апр — РИА Новости. Предложение Совбеза России по развитию инструментов финансового рынка в целях расширения использования рубля в международных расчетах справедливо, своевременно и обоснованно, считает член экономического комитета Совфеда, профессор Евгений Тарло.

Совет безопасности РФ в ходе заседания межведомственной комиссии по безопасности в экономической и социальной сфере рекомендовал Центральному Банку России и правительству расширить использование российской валюты и снизить использование иностранной, сообщает пресс-служба Совбеза. Также предложено провести мероприятия по развитию инфраструктуры и инструментов финансового рынка в целях расширения использования российской национальной валюты в международных расчетах.

"Использование рубля в международных расчетах снизит его волатильность, укрепит экономику России, будет способствовать развитию отечественного производства", — заявил сенатор РИА Новости в понедельник. Он подчеркнул, что России уже давно следовало бы продавать свои ресурсы за рубли.

"Это укрепило бы не только нашу национальную валюту, но и расширило бы сферу экономического влияния РФ", — полагает он. Использование рубля во взаиморасчетах следует активнее применять в рамках ЕврАзЭС, полагает он.

Кроме того, на территории страны следует отказаться от привязки ценников на товары к курсу доллара и евро, в экономических обобщениях, в том числе и в СМИ, использовать рубли.

Тарло полагает, что предложение Совбеза не приведет к ажиотажному спросу на валюту в обменных пунктах. "Речь идет об экономических мерах, которые бы стимулировали наших производителей и компании активнее использовать рубль", — сказал он. ( подробнее )

Доллар ослабляется к евро на статистике из США

МОСКВА, 28 апр — РИА Новости/Прайм. Доллар ослабляется по отношению к евро во вторник на фоне слабой статистики из Соединенных Штатов, свидетельствуют данные торгов.

По состоянию на 22.12 мск курс евро к доллару рос до 1,0970 доллара с 1,0890 доллара за евро. Курс доллара к иене опускался до 118,86 иены со 119,04 иены за доллар на предыдущем закрытии. Индекс доллара (курс доллара к корзине шести валют стран — основных торговых партнеров США) снижался на 0,76% — до 96,13 пункта.

Индекс доверия потребителей в США в апреле неожиданно упал до 95,2 пункта с пересмотренного мартовского показателя в 101,4 пункта, который был пересмотрен со 101,3 пункта. Индекс текущих экономических ожиданий в апреле опустился до 87,5 пункта с 96 пунктов в марте. Индекс экономических условий уменьшился до 106,8 пункта со 109,5 пункта месяцем ранее.

Оценка индекса доверия потребителей появилась после целого ряда других слабых статистик, в том числе по активности промышленных предприятий, промышленному производству и продажам новых домов, сообщает издание The Wall Street Journal.

По мнению главного валютного стратега Scotiabank Камиллы Саттон (Camilla Sutton), в начале года ситуация складывалась в пользу укрепления доллара. Однако она изменилась после того, как экономическая статистика начала ослабление. Эксперт сообщила изданию, что некоторые инвесторы, играющие на повышение доллара, уже начинают закрывать свои позиции. ( подробнее )

Обама: если мы не будем диктовать правила экономики, это сделает Китай

МОСКВА, 28 апр — РИА Новости. Если проект Транс-Тихоокеанского партнерства не будет реализован, США проиграют в конкуренции с Китаем, заявил президент Барак Обама в интервью The Wall Street Journal. 

"Если не мы напишем правила в регионе, это сделает Китай. Нас – американский бизнес и сельское хозяйство – оттеснят. Это будет означать потерю рабочих мест", — сказал Обама.

"Мы хотим, чтобы Китай был успешен. Мы хотим, чтобы Китай продолжал свой мирный подъем. Думаю, это хорошо для мира, — заявил Обама. – Мы лишь хотим, чтобы правила дорожного движения позволяли нам и всем остальным конкурировать. Мы не хотим, чтобы Китай использовал свою силу, чтобы навязывать другим странам региона невыгодные для нас правила".  

Реализация Транс-Тихоокеанского партнерства — один из основных пунктов во внешнеторговой повестке администрации Обамы. Соглашение предусматривает почти полную отмену таможенных пошлин между странами-участницами. Изначально договор о Транс-Тихоокеанском партнерстве заключили Чили, Новая Зеландия, Бруней и Сингапур. Позднее к переговорам присоединились США и другие тихоокеанские страны обеих Америк, Австралия и Япония и ряд других стран региона. ( подробнее )

ООН намерена выделить Украине около 300 миллионов долларов помощи

В Минрегионе заявили, что готовы предложить и Гуманитарный план реагирования на ситуацию, которая сложилась в Украине, и оценку потребностей восстановления Донбасса.

ООН намерена выделить Украине около 300 млн долларов помощи.

Об этом сказал вице-премьер-министр - министр регионального развития, строительства и жилищно-коммунального хозяйства Геннадий Зубко, комментируя подготовку к проведению Международной конференции по поддержке Украины, сообщили УНИАН в пресс-службе Минрегиона.

В частности, по словам вице-премьера, ООН предварительно сообщила о готовности выделить около 300 млн долл. на помощь Украине.

Читайте такжеУкраина попросит ООН направить на Донбасс оценочную миссию по миротворцам

«Мы готовы предложить и Гуманитарный план реагирования на ситуацию, которая сложилась в Украине, и оценку потребностей восстановления Донбасса, составляющих сегодня примерно 1,5 млрд долларов. Это очень серьезные вызовы: 1 млн переселенцев, 5 млн человек, нуждающихся в помощи. Это то, с чем ни одна европейская страна сегодня не способна справиться самостоятельно», - сказал Зубко.

Он отметил, что эти документы разработаны совместно Минрегионом, ЕС, ООН и Всемирным банком.

«От того, как мы подготовимся, какие инструменты для решения существующих проблем предложим, будет зависеть очень многое», - подчеркнул он.

( подробнее )

Баланс тижня: шалена інфляція, комітет кредиторів, знаковий дефолт та нова приватизація

Цього тижня ми довідалися про український інфляційний «рекорд», зростання наших золотовалютних резервів, існування комітету кредиторів українських облігацій, фінансову та енергетичну свідомість наших співгромадян, а також про один знаковий дефолт.

Цього тижня ми таки змогли підвести певні підсумки всього того інфляційно-курсового шаленства, яке з нами трапилось у березні. Зокрема, було оприлюднено інфляцію, показник якої, без сумніву, вразив багатьох. Так, згідно з даними Держстату, річна інфляція у березні в Україні прискорилася майже до 50%. Якщо бути точнішим – до 45,8%. Порівняно з лютим інфляція у березні прискорилася до 10,8% з 5,3%, зафіксованих місяцем раніше. Згідно з наведеними даними, у березні порівняно з попереднім місяцем найбільше подорожчав цукор - на 39,2%, соняшникова олія - на 32,1%, фрукти - на 31,9%. Зниження цін у березні до лютого зафіксовано тільки на гарячу воду та опалення на 0,2%, водночас у річному вимірі зниження цін не зафіксовано на жодну з груп споживчих товарів і послуг.

За словами головного економіста Dragon Capital Олени Білан, такий різкий стрибок цін, швидше за все, був викликаний відкладеним впливом девальвації гривні наприкінці лютого, яка спровокувала ажіотажний попит серед населення і, як наслідок, зростання роздрібних цін на продовольчі товари. Так, ціни на продукти харчування в березні підскочили на 15,6% м/м (+ 53% р/р), ставши основним фактором прискореного зростання індексу споживчих цін. Економіст також зазначає, що ціни виробників продуктів харчування зросли не так різко, як роздрібні (+10,7% м/м), що може свідчити про наявність «панічного» компонента в березневому зростанні роздрібних цін. «У такому випадку, у квітні ми можемо спостерігати деяке здешевлення продуктів харчування, хоча воно навряд чи буде значним, враховуючи зрослі витрати багатьох виробників», - зазначила Білан. Згідно з її прогнозом, враховуючи зростання тарифів на комунальні послуги у квітні і травні, річний показник інфляції найближчими місяцями залишиться високим. Надалі динаміка споживчих цін залежатиме від декількох ключових факторів, а саме, динаміки валютного курсу і врожаю с/г продукції.

До речі, згідно з проектом постанови про Основні напрями бюджетної політики на 2016 рік, опублікованим цього тижня, уряд заклав у проекті державного бюджету на 2016 рік зростання економіки на рівні 2%, а інфляцію на рівні 9%. Що ж до валютного курсу, то він планується на рівні 22,5 грн за долар.

На відміну від інфляції оприлюднена інформація про стан золотовалютних резервів реально порадувала. Так, за попередніми оцінками Національного банку України, золотовалютні резерви у березні зросли в 1,8 разу до 9,97 млрд дол. «Динаміка резервів у березні була обумовлена насамперед отриманням коштів від Міжнародного валютного фонду в сумі 4,87 млрд дол., у тому числі на користь уряду в сумі 2,63 млрд дол. Також збільшенню обсягу резервів у березні сприяло надходження коштів на користь уряду в сумі 200 млн канадських доларів», - йдеться в повідомленні НБУ. Крім того, за інформацією НБУ, на рівень міжнародних резервів у березні вплинули інтервенції на міжбанківському валютному ринку, в ході яких регулятор купив 581 млн дол., продав - 372,5 млн дол. США.

Як зазначають експерти, в подальшому на динаміку резервів впливатимуть результати реструктуризації державного боргу, своєчасне надходження коштів від Міжнародного валютного фонду та інших кредиторів.

Порадували також і пересічні українські громадяни. Згідно з оприлюдненою цього тижня інформацією, українці у березні 2015 року продали іноземної валюти на 129,2 млн доларів більше, ніж купили у банків, при цьому тенденція перевищення пропозиції валюти на готівковому ринку над попитом триває другий місяць поспіль. За інформацією НБУ, банки купили у населення 169 млн доларів, продали - 39,9 млн доларів. За підсумками січня-березня чистий продаж валюти населенням становив 236 млн доларів.

Цього ж тижня міжнародні агенції розповсюдили заяву комітету кредиторів України, який об'єднує п’ятьох найбільших власників українских облігацій на загальну суму в 10 млрд доларів, згідно з якою комітет виступатиме проти списання частини основної суми боргу в ході переговорів про реструктуризацію. За даними агентства Bloomberg поставлена МВФ умова співвідношення державного боргу України і ВВП на рівні 71% передбачає списання 35% вартості бондів, що підлягають реструктуризації. Однак кредитори, за даними агентства, наразі не готові прийняти такі умови. Водночас, комітет кредиторів заявив, що розроблятиме план фінансової підтримки України. На думку аналітиків інвесткомпанії Dragon Capital, дану заяву комітету можна розглядати як частину переговорного процесу, за якого зустрічну заяву буде зроблено українським урядом. «Усе ж, враховуючи істотну частку учасників комітету в держборгу, що реструктуризується, ринок має відреагувати на заяву позитивно», - зазначила головний економіст Dragon Capital Олена Білан.

Що ж до енергетичної сфери, то цього тижня Верховна Рада ухвалила досить знаковий для української енергетики Закон про ринок природного газу, яким визначаються «правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного співтовариства, в тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу». Даний Закон, зокрема, передбачає право користування державними газорозподільними мережами виключно на платній основі. Як зазначив прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, коментуючи ухвалення даного закону, «парламент проголосував один з основних законів на енергетичному ринку країни». «Десять років не могли проголосувати, і нарешті сьогодні ми деолігархізували і демонополізували ринок природного газу в країні», - зазначив він. Яценюк нагадав, що практично всі газорозподільні мережі в країні перебувають у державній власності, водночас, кілька заможних громадян безкоштовно їх використовують.

Цього тижня також «Нафтогаз України» повідомив, що в Україні у березні 2015 року споживання природного газу порівняно з аналогічним періодом минулого року скоротилося на 10,4% - до 3,53 млрд куб. м. При чому, як зазначили в компанії, промисловість, теплокомуненерго, бюджетні установи перевищили ліміти споживання газу на 16%. «Зазначені категорії використали 2,03 млрд куб. м газу при запланованому обсязі 174 млрд куб. м », - йдеться в повідомленні. При цьому населення використало за березень 1,5 млрд куб. м, що на 13% менше, ніж за відповідний період минулого року.

Саме цього тижня сталося те, про можливість чого експерти попереджали вже давно, а саме – дефолт однієї з великих українських компаній. Гірничо-металургійна група «Метінвест», що входить до СКМ Ріната Ахметова, одночасно з оголошенням фінансових результатів своєї діяльності оголосила про дефолт за зобов'язаннями на 113,7 мільйонів доларів. У березні цього року група спробувала отримати згоду кредиторів на часткове відстермінування погашення основної суми кредитних зобов'язань, але згоду було отримано не від усіх власників облігацій, у зв'язку з чим стався дефолт з оплати. Зараз група починає три проекти з отримання згоди від власників своїх облігацій з терміном погашення у 2015, 2017 і 2018 роках щодо відтермінування погашення основної суми боргу. Гірничо-металургійна група має намір також досягти стратегічної угоди з кредиторами про непред'явлення вимог у разі невиконання компанією деяких зобов'язань, що допоможе у проведенні переговорів про широку реструктуризацію боргу.

За словами аналітика інвесткомпанії Concorde Capital Романа Тополюка, до дефолту за банківськими кредитами компанії призвела зупинка виробничих потужностей через війну, а також - обмеження фінансування для українських позичальників іноземними банками. «По суті, банки не захотіли продовжувати в нинішніх умовах фінансування на наступні періоди», - зазначив аналітик. За його словами, "Метінвест" запропонував усім кредиторам увести "режим тиші" для того, щоб протягом наступних 6-7 місяців виробити нові умови погашення заборгованності. "Режим тиші", якщо він буде погоджений кредиторами, передбачатиме відсутність вимог із дострокового погашення боргу для того, щоб нова угода була підписана», - зазначив Тополюк. Експерт також сказав, що якщо кредитори не погодяться, наслідки будуть дуже негативними для компанії. «Але це, насамперед, не в інтересах самих кредиторів», - додав він.

Порадувала новинами цього тижня і приватизаційна сфера. Зокрема, згідно з інформацією, яка просочилася до преси, уряд затвердив перелік підприємств, чиї держпакети планується реалізувати цього року. Загальна їх кількість перевищує 300, до переліку входять низка об’єктів енергетичної сфери, зокрема планується реалізувати контрольний пакет «Центренерго», пакети акцій низки обленерго та ТЕЦ, планується пустити під приватизацію ряд державних шахт, а також такі знакові підприємства, як «Сумихімпром» та той же Одеський припортовий завод. Як плюс до цього переліку також включено низку морських портів, хоча на даний час вони знаходяться в переліку об’єктів, що не підлягають приватизації, тому на їх приватизацію ще необхідно буде отримати дозвіл Верховної Ради.

Загалом, експерти досить критично оцінюють шанси України на велику приватизацію. Зокрема, за словами аналітика онлайн-брокера I-NVEST Сергія Гончаренка, «говорити за те, що час для приватизації вибрано вдало, не доводиться». На заваді можуть стати нестабільна економічна ситуація, бойові дії на сході країни, як наслідок низькі кредитні та інвестиційні рейтинги України. Водночас, на думку директора економічних програм Центра Разумкова Василя Юрчишина, успішне проведення приватизації в Україні могло б продемонструвати в першу чергу іноземним інвесторам відкритість українського уряду до реформ. «Це якраз та сфера, яка могла б показати і внутрішнім, і зовнішнім інвесторам готовність української влади до рішучих змін у сфері власності, сприянні інвесторам, виведенні підприємств на новий рівень ефективності», - зазначив він.

Віталій Неборак

( подробнее )

Официальный курс гривни вырос сразу на 55 копеек

Гривня сегодня поднялась выше 23 за доллар и на межбанке, и по курсу НБУ.

Согласно информации сайта Национального банка Украины, Нацбанк на 14 апреля установил следующий официальный курс гривни к мировым валютам:

100 долларов США – 2288.2033 (10 апреля – 2343.5369);

100 евро – 2418.6309 (10 апреля – 2524.9267);

10 российских рублей – 4.4807 (10 апреля – 4.4603).

Как сообщал УНИАН, гривня на межбанке сегодня также закрепилась выше 23 за доллар. Котировки гривни к доллару США до закрытия торгов установились на уровне 22,35/22,80. Сегодня же днем гривня поднималась даже до 22,15/22,65 за доллар.

( подробнее )

Wall Street Journal: для укрепления рубля есть пять причин

МОСКВА, 10 апр – РИА Новости. Рубль был на подъеме на этой неделе, побив дневные максимумы и достигнув уровня более чем на треть превышающего нижнюю отметку своего падения в середине декабря; для укрепления российской валюты есть пять причин, пишет журналистка американского издания The Wall Street Journal.

В основе восстановления позиций рубля лежит рост цен на нефть; с тех пор как нефть марки Brent побила шестилетний минимум в $46,59 за баррель (в середине января), она поднялась приблизительно на 30%, почти до $60 за баррель, поведя за собой рубль, отмечает она.

Кроме того, россияне за последнее время продали значительно больше иностранной валюты, чем купили. В первую неделю апреля, в частности, эта разница составила 60%, приводит Wall Street Journal данные Сбербанка.

Рубль также поддерживается ослаблением спроса на доллары и евро, обусловленного необходимостью выплаты внешнего долга. Согласно данным Центробанка, российские компании должны погасить около $110 млрд внешнего долга в 2015 году. Но многие крупные выплаты уже были сделаны в первом квартале.

В последние дни также наблюдалось увеличение числа стоп-лосс ордеров (способ ограничения убытков) среди инвесторов, которые сделали ставку на дальнейшее падение рубля, пишет Wall Street Journal  со ссылкой на аналитика компании "ВТБ-Капитал". Как считает этот специалист, укрепление российской валюты объясняется, в том числе, закрытием длинных позиций по доллару иностранными счетами.

По мнению издания, росту рубля также способствует затишье на востоке Украины, где правительственные войска и сторонники самопровозглашенных республик в целом соблюдают режим прекращения огня. С момента заключения Минских соглашений потери значительно уменьшились, и это, по-видимому, предотвратит дальнейшие санкции Запада в отношении России, пишет издание. ( подробнее )

Порошенко внес в ВР законопроект о ратификации кредитного соглашения с ЕИБ на 200 миллионов евро

Президент Украины Петр Порошенко внес на рассмотрение Верховной Рады законопроект о ратификации кредитного соглашения с Европейским инвестиционным банком на 200 млн евро.

Согласно информации на сайте парламента, данный проект закона зарегистрирован в Верховной Раде в пятницу.

При этом текст документа на данный момент отсутствует.

Как сообщал УНИАН, вице-премьер-министр Украины Геннадий Зубко ожидает, что Верховная Рада уже на ближайшем заседании ратифицирует кредитное соглашение с Европейским инвестиционным банком (ЕИБ) о выделении 200 млн евро на восстановление разрушенной вследствие боевых действий инфраструктуры Донбасса.

Читайте такжеЕБРР выделит «Укрэнерго» 65 миллионов евро

В декабре 2014 года Украина и ЕИБ подписали два кредитных соглашения - на 200 млн евро для финансирования проектов восстановления инфраструктуры Донбасса и на 400 млн евро для возрождения малого и среднего бизнеса в стране. Всего в 2015 году ЕИБ намерен выделить Украине более 1 млрд евро на реализацию инвестиционных проектов.

Справка УНИАН. Европейский инвестиционный банк создан в 1957 году, его акционерами являются 27 стран – членов Европейского Союза. Главная цель банка – содействие достижению цели Европейского Союза путем долгосрочного финансирования надежных инвестиционных проектов. Уставный капитал формируется из взносов стран-участниц и к концу 2013 года составил 273 млрд евро. За последние пять лет портфель проектов ЕИБ в Украине увеличился в четыре раза. Банк финансирует проекты в энергетике, транспортной и муниципальной инфраструктуре.

( подробнее )

Объем депозитов в украинских банках в марте снизился на 2% в гривне, на 7,4% в валюте – НБУ

Объем депозитов в украинских банках в марте снизился на 2% в гривне - до 345,2 млрд грн, и на 7,4% в валюте - до 16,6 млрд долл.

об этом сообщается на сайте Национального банка Украины.

По информации регулятора, с начала года гривневые депозиты снизились на 5,7%, валютные – на 14,4%.

В марте остатки по кредитам в нацвалюте снизились на 2,7% (с начала года на 4,9%) - до 516,4 млрд грн, по кредитам в иностранной валюте - на 1,9% (с начала года на 6,1%) - до 28,2 млрд долл.

Читайте такжеВ Нацбанке спрогнозировали, когда возобновится приток депозитов

Объем корсчетов банков в НБУ снизился за месяц на 2,9% (с начала года на 2,1%) - до 26,7 млрд грн. Сумма обязательных резервов к формированию согласно установленным нормативам с 11 февраля до 10 марта составляла 37,7 млрд грн, с 11 марта до 10 апреля – 48 млрд грн.

Как сообщал УНИАН, объем депозитов в украинских банках в феврале снизился на 1,7% в гривне - до 352,7 млрд грн, на 3,7% в валюте - до 18 млрд долл.

Объем депозитов в украинских банках за 2014 год снизился на 13,7% в национальной валюте - до 364,5 млрд грн, на 37,2% в иностранной валюте - до 19,4 млрд долл.

( подробнее )

Банки будут контролировать использование купленной для погашения кредитов валюты

Национальный банк продолжает регулировать валютный рынок.

Национальный банк Украины ограничил продажу наличной иностранной валюты физическим лицам под погашение кредитов суммой обязательств по соответствующему кредитному договору и обязал банки контролировать целевое использование купленной валюты под погашение кредитов.

Об этом говорится в постановлении НБУ №220, опубликованном на сайте регулятора и вступающем в действие завтра, 11 апреля. 

«Банк осуществляет продажу наличной иностранной валюты в сумме не выше объема обязательств в иностранной валюте физического лица-заемщика по кредитному договору. Банк обязан обеспечить контроль за неукоснительным соблюдением физическим лицом-резидентом требования целевого использования купленной наличной иностранной валюты на выполнение собственных обязательств в иностранной валюте по кредитному договору», - говорится в документе.

Для контроля целевого использования регулятор обязал банки в квитанции об осуществлении валютно-обменной операции дополнительно указывать информацию о том, что валюта куплена для погашения кредита, а также номер и дату соответствующего кредитного договора.

Также Нацбанк разъяснил, что сбор на обязательное государственное пенсионное страхование при покупке физлицами-резидентами наличной валюты для погашения кредитов и уплаты процентов не уплачивается, как это предусмотрено действующей с начала года редакцией закона «О сборе на обязательное государственное пенсионное страхование».

Этим же постановлением регулятор смягчил требование к банкам об обязательном осуществлении купли-продажи валюты по желанию клиента в своей Инструкции о порядке организации и осуществления валютно-обменных операций. «Банку, финансовому учреждению запрещается отказывать в осуществлении валютно-обменных операций при наличии соответствующих средств, а также операции сторно», - говорится в обновленном пункте инструкции, в то время как в прежней редакции документа оговорки о наличии средств не было.

Как сообщал УНИАН, с момента перехода к гибкому курсу в начале прошлого года гривня подешевела по официальному курсу к доллару почти в 3 раза, что значительно усложняет обслуживание валютных кредитов заемщикам, получающим доходы в гривне, и приводит к убыткам банков от роста просроченных кредитов и сформированных по ним резервам.

С 1 января этого года в Украине действуют изменения к Закону «О сборе на обязательное государственное пенсионное страхование», согласно которым ставка сбора по валютообменным операциям повышена до 2% с 0,5%, при этом плательщиками сбора являются физлица - покупатели валюты в наличной форме, кроме покупки для погашения кредитов.

( подробнее )